|
|
|
|
|
3000-Й ВИПУСК «ГОМОНУ УКРАЇНИ»Члени редакції слушно звернули увагу на факт, що цей передвакаційний випуск «Гомону України» (ч. 28) є особливим, що й належиться відзначити. Редакція робить це, шановний читачу, звертаючи Вашу увагу на цю подію в «Гомоні України» передовицею, а Вас заохочує теж приєднатися до відзначення такої важливої віхи в історії Вашої газети — разом з якою Ви раділи і боліли подіями у бутті нашої Батьківщини і українства. Зробіть це листом до реадакції, висловлюючи з цього приводу свої думки і побажання, добрим словом і конструктивною критикою — і Вашою підтримкою. Отже, перед Вами, наш шановний читачу, уже тритисячний випуск «Гомону України». Це 50000 сторінок інформативного матеріалу про Україну, життя нашої діаспори в Канаді і деінде у світі, про українське питання. Гортаючи річники і сторінки «Гомону України», можна запримітити, як газета розвивалася, змістом і формою віддзеркалюючи українські реалії і потреби часу на цьому етапі — але завжди роблячи це крізь призму української національної і державницької ідеї. Кожне число «Гомону України» — це своєрідна «часова капсула», яка переносить оглядача в український світ подій і питань цього тижня у цьому місяці цього року — про що свідчать заголовки вістей, репортажів, звідомлень і статей та передовиць. Відзначаючи випуск 3000-го числа «Гомону України», загляньмо в цей український світ, так як він був віддзеркалений і так як він зберігся у цих «часових капсулах» першого, однотисячного і двохтисячного чисел нашої газети — і порівняймо його з сучасним нашим світом, теж відображеним у цьому 3000-му випуску «Гомону України». Отож у передовиці першого числа «Гомону України» (15 грудня 1948 р.) редакція писала: «Поява цього часопису не є випадкова. В Канаді бракувало друкованого слова, що оформлювало б політичну думку українського громадянства згідно з вимогами часу і що ставило б проблематику українського визвольного руху та української державности чітко, відважно і в належній ширині». Заголовок головного репортажу на першій сторінці звучав так: «Присуди смерти на вояків УПА». А далі слідували стаття першого редактора «Гомону України» Романа Олійника-Рахманного «Власними очима. До проблем української зовнішньої політики»; репортаж «Україна в боротьбі», статті «Зберігаймо зв’язок з Україною», «Під німецькою окупацією в рр. 1941-44», «Совєтський терор у Прибалтиці», «Св. Миколай у Голляндії» і такі колонки, як «Політичний огляд», «Події тижня» і т.п. Однотисячний випуск «Гомону України» з’явився 13 липня 1968 р. Цю подію редакція відмітила передовицею, у якій наголошено: «В історії Видавничої спілки «Гомін України» це не ювілейна дата, але свого роду етапна зупинкаЙ Назва нашої газети визначила їй особливу ролю — бути гомоном самостійницьких процесів в Україні, захищати право українського народу на вільне і незалежне життя у власній державі, захищати добре ім’я УПА, ОУН та революційного збройного підпілля, боронити принципів революційної боротьби українського народу за своє визволення з російсько-большевицької неволіЙ На сторінках 1000 чисел «Гомін України» займає становище до важливих питань нашого громадського життя в західньому світіЙ захищаючи при тому лінію, що її в суспільно-політичному житті займають Організації Українського Визвольного ФронтуЙ 1000 чисел нашого тижневика це рівночасноЙ хроніка життя і діяльности українських організацій, реєстр церковних, політичних і громадських подій, багатющі записки з ділянок культури — мистецтва, письменства, творчости молодих, музики, театру, фільму, фолкльору, історії тощоЙ «Гомін України» впродовж років свого існування далеко вийшов поза границі Канади і ЗСА. Газета сьогодні доходить до всіх країн, в яких живе українська людина — в Европі, Африці, Латинській Америці, Австралії та Азії. ЙБрудні наклепи на «Гомін України», які від років сипляться по сторінках підсовєтської преси та журналів, є прямим свідченням того, що наш тижневик своє завдання по лінії розвінчування російських червоних фашистів і колонізаторів та «наських» коляборантів виконує як слід. 1000-не число «Гомону України» — це передусім заслуга всіх наших давніших і сучасних співробітників, щирих і відданих спомагачів та передплатників і всього многочисленного гурту подвижників з Організації Українського Визвольного Фронту, усіх тих, яким дороге українське націоналістичне друковане слово». На першій сторінці однотисячного числа «Гомону України» опубліковані репортажі «Велика маніфестація в обороні нескорених. 19-та зустріч-здвиг українців Америки і Канади в Клівленді, ЗСА» і «Едмонтон вітає голову УКЦеркви Його Блаженство Йосифа». Далі слідують статті «Европейська Рада Свободи в обороні поневолених народів», «Онтарійська ле¶іслятура вітала кардинала Йосифа», «Що криється за «миролюбством» Москви?» сторінка Т-ва кол. вояків УПА «Вояцька Ватра», «Революція під проводом Б.Хмельницького», «Чи є українці в Канаді?», «Суспільна служба українців Канади», «Зустріч земляків з Бойківщини», «Концерти піяністки Христини Петрівської» та інше. Двохтисячне число — різдвяне — «Гомону України» з’явилося 7 січня 1982 р. і своїм радісним святковим змістом наче було передвісником цих революційних подій на сході Европи, які завершилися упадком СССР і постанням Української Держави у 1991 р. Але була в цьому числі й промовиста пригадка про під’яремну дійсність в Україні у формі «Звідомлення Комісії ОУВФ за звільнення українських політв’язнів у СССР — 1981 р.». Про «Проголошення Акта Державної Незалежности України» наша газета повідомила у випуску ч. 2499 за 11 вересня 1991 р. Сьогодні перед Вами, шановний читачу, тритисячне число «Гомону України». Передові репортажі повідомляють про «Поглиблення співпраці України з НАТО», про Синод УГКЦ в Києві, про президента Словенії в УкраїніЙ і, врешті, — як слушно завважили в редакції — що тоді, коли перше число «Гомону України» повідомляло про «Присуди смерти на вояків УПА», то 3000-не уже інформує, що в уряді України «Підготовлено законопроект про визнання ОУН-УПА»Й Отож тритисячний випуск «Гомону України» є теж і черговим приводом до замислення і оцінення пройденого шляху між нашим минулим і сучасним, віддзеркаленим на сторінках нашої газети.
Sorry, this site being updated. |